Текст публікації в Instagram
Переклад, створений ШІ, може містити помилки або неточності.
Це мої перші помічнички були, скромні, доброзичливі, ніколи не відмовляли в допомозі. Дівчатка малювали дуже гарно, завжди всі газети робили.
Мені зателефонувала мама однокласниці, з якими дружили дівчатка. Каже, так і так, дівчата загинули. Я передзвонила їхній мамі, вона каже: «Так, вчора». Вона тяжко, але розмовляла.
Я думала, що вони в безпеці. Мама їх у село відвезла, у безпечне місце. Але, виявляється, вони приїхали до мами, зіскучилися. Пішли погуляти й зайшли до [піцерії] Ріа (місце, куди був приліт — СП). Я все ніяк не можу в це повірити.
Однокласники почали писати про Аню і Юлю [у спільний чат], я бачу їхній стан і кажу: «Давайте, якщо вам потрібно, зустрінемося, поговоримо, поплачемо». Вони кажуть: «Так, звичайно». Зараз, о шостій [вечора] зустрінемося [онлайн]. Дітвора теж у шоці, в жаху. Спробую якось поговорити, заспокоїти — я не знаю, що буду їм казати.
